Міжнародний жіночий день (англ. International Women's Day) — щорічне свято, що відзначається 8 Березня, започатковане як пролетарське феміністське свято «Міжнародний день жінок-робітниць».
У деяких країнах відзначається подібно до західноєвропейських свят — Дня матері й Дня Св. Валентина. Однак, окремі діячі православної церкви і деяких інших релігійних спільнот світу не визнають свято 8 Березня з огляду на його політичне походження.
Церкви закликають вірян не святкувати 8 Березня. Причинами того є 2 поважні доводи: політичне походження свята та його відзначення у дні найсуворішого, Великого посту.
Спочатку Міжнародний жіночий день був днем протесту проти дискримінації жінок. Цей день прив'язали до демонстрації, яку провели в 1857 році в Нью-Йорку робітниці-текстильниці з вимогами рівної з чоловіками зарплати, поліпшення умов праці, 10-годинного робочого дня. Під впливом дій американських жінок і на пропозицію німецької соціалістки Клари Цеткін, учасниці II Міжнародної конференції жінок-соціалісток вирішили щороку в березні відзначати Міжнародний жіночий день — день солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні і соціальні права...
Вперше «міжнародний» жіночий день у Європі відзначався в 1911 році в чотирьох країнах — Австрії, Німеччині, Данії і Швейцарії — в різні дні. У 1912 році жіночий день відзначався все тим же «вузьким колом» країн і знову в різні дні.
У 1913 році жіночий день був вперше відзначений в Росії (точніше — в окремо взятому місті Санкт-Петербурзі). Дату його проведення, так само як і прізвища організаторів, не вдалося відшукати навіть в радянських джерелах, хоча саме радянські ідеологи на протязі декількох десятиліть всіляко розвивали міф про «міжнародність» жіночого дня.
І тільки в 1914 році — в перший раз, жіночий день відзначається 8 березня одночасно в шести країнах: Австрії, Данії, Німеччині, Нідерландах, Росії і Швейцарії.
Перша світова війна змусила Європу надовго забути про будь-які свята. Але після приходу до влади в Росії більшовиків про Міжнародний жіночий день знову пригадали і додали йому офіційний статус. На загальне переконання істориків і політологів, комісари використовували напрацювання європейських соціалістів для ідеологічної боротьби проти православної церкви.
Восьме Березня покликане було відвернути радянських людей від релігійних свят: масниці, що припадає приблизно на той же час; та Дня жінок-мироносиць, що відзначається в третю неділю після Великодня і вважається православним Жіночим днем.
У 1975 році радянським ідеологам, нарешті, вдалося здійснити свою давню мрію: оскільки цей рік був оголошений Організацією Об’єднаних Націй «Міжнародним роком жінки», то і 8 Березня з подачі делегації СРСР за рішенням тієї ж ООН отримало-таки офіційний статус «Міжнародного жіночого дня ».
Традиції святкування 8 березня у різних країн
Німеччина
У цій країні свято 8 березня не має великої популярності, і цього дня вихідний не роблять. Раніше, коли Німеччина була розділена на дві частини, Східна вітала жінок, а Західна - навіть не чула про таке свято. Сьогодні у деяких засобах масової інформації 8 березня згадують про "Міжнародний жіночий день", але тут прийнято вітати жінок у травні на День матері.
Польща
В Польщі, як і в Німеччині, в цей день не роблять вихідний, але чоловіки не забувають вітати жінок з цим святом. На квіткових базарах з'являються весняні квіти, які надзвичайно швидко розбирають. Деякі люди вважають що це комуністичне свято і його не потрібно святкувати, але зазвичай на них ніхто не звертає увагу.
Литва
Литовці вважають, що 8 березня - свято приходу Весни, яка в свою чергу асоціюється з любов’ю та жінкою. Однак в Литві можна зустріти безліч протилежних думок стосовно "Міжнародного жіночого дня". Хтось думає, що це гарне свято Весни і його потрібно святкувати. Деякі ж, в тому числі і жінки, не бачать сенсу у святкування 8 березня. Багато для кого це свято асоціюється з радянськими часами, коли школярі-дівчата дарували хлопцям квіти на 23 лютого, а хлопчики приносили по тюльпанчику 8 березня.
Італія
У цій країні чоловіків не пускають до жіночих компаній. Ви скажете: "Нічого собі!". Саме таким чином жінки Італії відзначають свою незалежність і свій жіночий день.
Вони йдуть в кафе або бари, п’ють легкі коктейлі. Пізніше прямують до чоловічих стрип-барів, бо тоді для жінок вхід - безкоштовний.
Франція
У Франції «Міжнародний жіночий день» не є популярним. Його святкують тут тільки комуністи та "ліві". Жінок у Франції вітають у травні, на День матері. До молодих дівчат це свято також не має жодного відношення, їх вітають на День св. Валентина.
Греція
Якщо ми заглянемо в Грецію на святкування «Бабосів» – жіночого свята, – то ми побачимо, як відзначають найбільш шанобливу і шановану жінку міста чи села. За традицією, жінки користуються своєю тимчасовою владою над своїми чоловіками, обливаючи їх водою.
Болгарія
У Болгарії свято 8 березня не стало державним. Це звичайний робочий день, і у чоловіків є можливість привітати не тільки свою дружину, а й жінок-колег на роботі. Зазвичай на роботі після обіду влаштовуються гуляння, або ж всім колективом відправляються в ресторан чи кафе. Останнім часом у деяких жінок у Болгарії ставлення до свята трішки охололо, інші ж почали сприймати його як атрибут радянських часів. Деколи помічається і факт, що жінки, на відміну від чоловіків, із великим ентузіазмом вітають один одного.
Не лише вітати, а й говорити про дискримінацію
Власне, ідея, яка лежить в основі Міжнародного жіночого дня, – ідея рівності прав та можливостей людей незалежно від статі – є однією з підвалин сучасної європейської демократії. Чи слід українцям відзначати 8 березня? Безперечно, якщо ми справді прагнемо стати повноцінною частиною Європи, якщо поділяємо європейські цінності та визнаємо проблему гендерної нерівності, яку прагнемо подолати.
Міжнародний жіночий день покликаний привертати увагу громадськості до існуючої соціальної проблеми, яка потребує вирішення. Це проблема гендерної нерівності і дискримінації жінок, до реального вирішення якої нам ще належить пройти довгий і непростий шлях.
8 березня має бути не стільки нагодою для привітань, компліментів та подарунків жінкам, скільки приводом привернути увагу співгромадян та влади до питань гендерної нерівності, які все ще дуже актуальні в сучасній Україні. У цей день нам варто говорити не лише про здобутки українського жіноцтва та відзначати внески жінок у поступ нашої країни (а їх чимало і вони вагомі!), але й артикулювати очевидні і приховані форми дискримінації жінок у різних сферах: недостатню представленість жінок у політичній сфері, в органах влади, на керівних посадах, дискримінаційні практики у сфері зайнятості та безліч інших проблем, які загалом вкладаються в проголошену в Україні політику забезпечення гендерної рівності.
Джерела інформації:
Немає коментарів:
Дописати коментар