...Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже, що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда і чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава, слава України! ...
Тарас Шевченко
З 9 по 14 жовтня 2018 року я мала можливість в рамках міжнародного проекту "Ми - українці. Я і ти!" відвідати Польщу. Міжнародний проект "Ми - українці. Я і ти!" започаткований Львівською обласною бібліотекою для дітей. Задля реалізації цієї подорожі бібліотека отримала грант.
"Бібліотечні фестини" здійснили члени Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації - Катерина Сухоребська (Львів), Любов Саварин (м.Самбір) та координатор проекту"Ми - українці. Я і ти!", бібліотекар Львівської обласної бібліотеки для дітей - Олена Кремньова, а також я, координатор Пункту євроінформації "Все про Європу", Ольга Забенько.
Зібравшись у Львові, всі учасники подорожі попрямували через Варшаву до Ольштина.
Ольштин - столиця Вармінсько-Мазурського воєводства, вишукане європейське місто. В цьому місті переплелися німецька архітектура та польські традиції. Величною окрасою Ольштину є велична Висока Брама, яка є символом міста. Пам'ятник Миколі Копернику нагадує про те, що цей всесвітньо відомий астроном мешкав в 16 ст. в цьому місті.
Ольштин - дуже гарне привітне місто. Тепла погода та різнобарвна осінь сприяли чудовому настрою та надихали на майбутню роботу. Першим нас зустрів координатор проекту з польської сторони Петро Табака. Саме він першим в Польщі розпочав реалізацію проекту "Ми - українці. Я і ти!" разом зі Львівською обласною бібліотекою для дітей. І до сьогодні продовжує роботу в пунктах вивчення української мови. Завдяки старанням та невтомній праці початківців цього проекту, він розширився, до нього постійно залучаються нові учасники і з польської, і з української сторони.
Свій перший захід за програмою - козацький квест "Пропала булава" - я провела в Ольштинській школі, де директор Івона Ясінська та вчителька Мирослава Четирба-Піщако всіляко сприяють вивченню української мови, історії та культури дітьми української меншини. В чудово обладнаному класі все було пронизано українським духом. Для проведення історичної гри учні були поділені на 2 команди, і кожна обрала собі отамана. Як справжні козаки, учні успішно подолали ряд випробувань. Я була приємно вражена рівнем знань учнів про козаків. Вони не тільки уважно і зацікавлено слухали мої розповіді, але й самі багато знали. Наприкінці дня, дуже втомлена від довгої дороги, я була все одно надзвичайно задоволена знайомством і спілкуванням із учасниками проекту в Ольштині.
Користуючись нагодою, ми разом із Петром Табакою відвідали воєводську публічну бібліотеку в Ольштині (http://www.wbp.olsztyn.pl/). Трохи поспілкувалися з польськими колегами. Приємно було побачити українські книги. А також буккросинг в дії. Польські бібліотекарі привітно нас зустріли, провели по бібліотеці та розповіли про свою роботу.
Місто в цей день нас обіймало теплим яскравим сонцем, дивувало своїми архітектурними спорудами. Цікаво було побачити головну браму міста та замок, де мешкав відомий астроном Микола Коперник. Раніше я про це не знала. В євровікторині, що я готувала для проведення в рамках цієї подорожі, було питання про Миколу Коперника. Тож діти легко з ним впоралися і навіть більше - розповідали про нього.
Приємною була зустріч з Ганною Василевською, українкою, яка працює в Безпечному притулку для мігрантів, та всім колективом цього закладу. Вони радісно нас зустріли та розповіли про роботу з українцями, що наразі мешкають і працюють в Польщі.
Наступна зупинка "бібліотечних фестин" була у місті Бартошиці.
Бартошиці - це адміністративний центр Бартошицького повіту Вармінсько-Мазурського воєводства. Дуже гарне місто, де відчувається вплив польської та німецької держав. Через місто протікає мальовнича річка Ліна, що доповнює гармонійний ансамбль міста.
Першою нас тут зустріла директор школи ім. Лесі Українки з українською мовою навчання Любомира Тхір. Це дивовижна жінка, надзвичайна особистість. Скільки в неї любові до України! Не кожен українець може зрівнятися в цьому з нею. Дуже енергійна та ініціативна, вона всю себе віддає задля добробуту та процвітання школи. І це дає щедрі плоди. Школа дуже затишна, естетично оформлена та пронизала українською атмосферою. Любомира в школі створила атмосферу доброзичливості, взаєморозуміння, як серед учнів, так і серед вчителів. Надзвичайно приємно було спілкуватися та співпрацювати з вчителями цієї школи. Кожен вчитель зі своєї сторони сприяв нашому комфортному перебуванню в Бартошицях, допомагав в проведенні заходів.
За два дні в Бартошицях для різних класів школи ім. Лесі Українки я провела майстер-клас "Український віночок". Разом із учнями ми виготовляли з паперу аплікацію українського віночку. Спочатку у коротенькому вступі я розповіла про використання українськими дівчатами віночків, про значення кожної квітки чи рослини, про види віночків та обряди, пов'язані з ними. А потім ми всі разом складали з паперу та вирізали квіти, листочки. Все це склеювали, а на завершення прикріпляли різнокольорові атласні стрічки. У дітей вийшли найдивовижніші віночки. Всі учасники майстер-класу сфотографувалися. Приємно було споглядати, як весь день і навіть наступний ми зустрічали у школі дівчаток у виготовлених ними українських віночках.
Наступного дня я проводила євровікторину "Україна+Польща". Під час цього заходу ми і співали, і дивилися уривки з фільмів, мультиків, згадували важливих історичних осіб та спільні історичні події України та Польщі. Наприкінці звучали Гімн України та Гімн Польщі, які історично пов'язані та дещо схожі між собою.
Дуже лірично і чуттєво пройшов літературник "Настрій - Україна". Разом з учнями ми читали найкращі вірші найвідоміших українських поетів. Я обрала вірші, що стали гарними піснями. Ми слухали ці пісні, а наприкінці заходу і самі заспівали найвідомішу українську пісню "Червона рута".
Для найменших учнів Катерина Сухоребська провела казковий квест, пальчиковий театр та познайомила їх з "Мишенятковою абетковою" за допомогою смарт-дошки.
Старші учні розважалися на Андріївських вечорницях разом із Любов Саварин. Координатор проекту Олена Кремньова зацікавила старшокласників історичною подорожжю в минуле України та граю "Україна - це ти".
В Бартошицях нам пощастило ще потрапити на свято освітян, де ми мали нагоду ближче познайомитися з педагогічним колективом, поспілкуватися у неформальній обстановці, поспівати разом українських пісень. Це було дивовижне свято, огорнуте щирістю та непідробною радістю.
Завершенням нашого перебування в Бартошицях стала конференція для вчителів української мови Вармінсько-Мазурського воєводства. Її відкрила директор української школи ім. Лесі Українки Любомира Тхір. Координатор проекту "Ми - українці. Я і ти!" Олена Кремньова виступила з доповіддю на тему "Українська бібліотека та українська діаспора: розвиток та співпраця", яка поступово перетворилася на обговорення. Також вона здійснила огляд інтернет- ресурсів для вчителів української мови та розповіла про важливість та користь домашнього читання українською мовою. Про використання в роботі інтерактивної дошки та "Мишеняткової абетки" розповіла Катерина Сухоребська. А потім навчила всіх учасників конференції виготовляти патріотичні - жовто-блакитні - браслети з атласних стрічок. Цей майстер-клас захопив всіх присутніх.
Директор школи ім. Лесі Українки Любомира Тхір разом із координатором проекту Петром Табакою вручила подяки та пам'ятні сувеніри всім бібліотекарям з України. Дуже радію і пишаюся, що і я маю Подяку.
Ельблонг - найстаріше місто у Вармінсько-Мазурському воєводстві, порт розташований у дельті річки Ельблонг дуже близько до Калінінградської області.
В Ельблонзі нас привітно зустрів голова ельблонського відділення Об'єднання українців у Польщі Стефан Дембіцький. Щороку в Ельблонзі відбувається з'їзд учнів пунктів вивчення української мови. Вони спілкуються українською мовою, розширюють свої знання про Україну, її історію, культуру, традиції. Беруть участь в різних майстер-класах. В цьому році приєднатися до цієї події запросили українських бібліотекарів, учасників проекту "Ми - українці. Я і ти!". Ми для дітей підготували і провели багато цікавих заходів, малювали і гралися (з найменшими), розповідали про Україну, про деякі сторінки її героїчної історії, співали українських пісень. За участь у заходах діти отримували різні сувеніри: значки, наклейки, брелоки, а також смачні цукерки з України, чому відкрито раділи. Нам це було дуже приємно. А майстер-клас з виготовлення патріотичних браслетів захопив всіх учасників події в Ельблонзі. І діти, і їх вихователів старанно плели жовто-блакитні браслети, і з кожним новим браслетом вдосконалювали свою техніку. Приємно було бачити, що всі гордо ходили зі сплетеними українськими браслетами.
У колі приємного спілкування зі Стефаном Дембіцьким, вчителями та небайдужими українцями ми обговорювали перспективи розвитку нашого проекту.
14 жовтня, разом із організаторами зустрічі в Ельблонзі, учнями та їх вчителями ми відвідали Українську греко-католицьку церкву.
На завершення наших "бібліотечних фестин" в Польщі приємним подарунком стало відвідування найбільшого середньовічного замку в Європі - Мальборку (http://www.zamek.malbork.pl/), пам'ятки Світової спадщини ЮНЕСКО. Цей замок - просто неймовірний. Він вражає своїм виглядом та розмірами. Вважається одним з еталонів цегляної готики.
Цей замок був резиденцією великого магістра Тевтонського ордену хрестоносців з 1309 по 1456 роки. Він має багату цікаву історію. Побудований на честь Діви Марії, він і зараз вражає величним скульптурним зображенням Богородиці з немовлям, яке неможливо не помітити при вході на територію замку. Весь комплекс споруд замку оточений високими цегляними стінами. Весь замок займає площу близько 20 гектарів. В променях осіннього, але надзвичайно теплого сонця будівлі замку виглядали особливо урочистими та чарівними. На території ми зустріли статуї Великих магістрів Тевтонського ордену. Замок Мальборк нікого не залишить байдужим, це неперевершений шедевр готичної архітектури.
Подорож була дуже насиченою. Залишились приємні спогади та насолода від знайомств, спілкування та проведення заходів. Щиро тішуся, що мала приємність працювати разом з учасниками проекту: Оленою Кремньовою (м. Львів), Катериною Сухоребською (м. Львів), Любов Саварин (м. Самбір). Дуже вдячна їм за підтримку та всіляку допомогу задля реалізації запланованого.
Особисто від себе висловлюю безмежну вдячність всім, хто був з нами в Польщі:
- координатору проекту, вчителю української мови - Петру Табаці (м. Ольштин),
- директору початкової школи ім. Я. Домбровського Івоні Ясінській (м. Ольштин),
- вчителю української мови Мирославі Четирбі-Піщако (м. Ольштин),
- журналісту Радіо Ольштин - Ганні Василевській (м. Ольштин),
- директору школи з українською мовою навчання ім. Лесі Українки - Любомирі Тхір (м. Бартошиці),
- та всім вчителям української школи (м. Бартошиці),
- голові ельблонського відділення Об'єднання українців Польщі - Стефанові Дембіцькому, його заступнику Мирославу Притулі (м. Ельблонг),
- вчителям і вихователям, що працювали разом з нами,
- подружжю Андрію та Іванці Шмигельським (м. Ельблонг).
Дуже радію, що я мала нагоду в Польщі познайомитися з щирими українцями. Теплий прийом, відверте спілкування, щира радість зустрічі - це все закарбувалася в моїй душі. І досі ще живу спогадами та емоціями. Ця подорож додала мені енергії та натхнення задля подальшого сприяння розквіту України.
Немає коментарів:
Дописати коментар