17 листопада українські студенти відзначатимуть своє свято - День студента, який встановлений в Україні Указом Президента № 659/99 від 16 червня 1999 року.
17 листопада називають також Днем міжнародної солідарності студентів.
В жовтні 1939 року в окупованій нацистами Чехії студенти вийшли на демонстрацію, присвячену річниці утворення Чехословаччини. Окупаційні війська розігнали демонстрацію, убивши при цьому студента медичного факультету Яна Оплетала. Його похорон 15 листопада переріс у масові акції протесту, в результаті яких більше 1200 студентів були відправлені в концентраційний табір Заксенгаузен, а дев'ять студентів і активістів студентських організацій були 17 листопада страчені.
На знак пам'яті про цю подію 17 листопада, у 1942 році на Міжнародній зустрічі студентів, які боролися проти нацизму, в Лондоні, було прийнято рішення щороку відзначати День студента.
Саме слово "студент" (лат. studens) перекладається як «ретельно працюючий», «такий, що займається»). В звичному для нас розумінні слово "студент" вперше вжив римський поет Овідій, коли прибув в Афіни за новими знаннями.
У Стародавньому Римі й у середньовіччі студентами називали будь-яких осіб, зайнятих процесом пізнання. В ХІІ ст. в університетах студентами називалися не тільки ті, хто навчаються, але й викладачі.
У США, Великій Британії й ряді інших країн студентами називають також учнів коледжів.
В Україні студентом вважається той, хто навчається у вищому навчальному закладі.
Права студентів регламентуються Конвенцією ООН про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти та Рекомендацією ООН про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти (обидва документи від 14 грудня 1960 року). В Україні права студентів визначаються багатьма законами та розпорядженнями.
Середній вік студентів в Європі поступово збільшується. Це факт. Принаймні, в Європі люди все пізніше йдуть здобувати освіту. Наприклад, в Швейцарії середній студентський вік становить вже 25,5 років. Але в Росії знаходяться унікуми, які заради відстрочки готові гризти граніт науки з 18 до 27 років.
У Прінстонському університеті (США) студенти складають письмові іспити при відсутності в аудиторії викладачів. Вся справа в «Кодексі чесності» — урочистої клятви, яку дають першокурсники. Згідно з нею студент, як порядна людина, зобов'язується не списувати.
Один із найстаріших університетів України (відкритий в 1875 році) Чернівецький національний університет - єдиний в країні, що входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО).
В ньому колись відбувся цікавий випадок. На початку XX століття, десь між 1909 і 1911 роками в Чернівцях сталася незвичайна дуель. По один бік бар'єру стояв університетський бібліотекар, по інший – професор політичної економії. Предметом суперечки стало право студентів на доступ до бібліотечних книг. Куля професора зачепила опонента, бібліотекар програв і вивимушений був поступитися. Ім'я переможця знає кожен сучасний студент-економіст - це Йозеф Шумпетер, автор відомої наукової праці «Теорія економічного розвитку». У 26 років він став наймолодшим професором Австро-Угорщини – таке було можливо тільки в Чернівецькому університеті. Втім, ВНЗ відзначився й іншими нововведеннями.
Хоча навчання велося німецькою мовою, богослови все-таки вивчали вірші Івана Котляревського та старослов'янську граматику.
Про високу якість життя, високі зарплати, хороше соціальне забезпечення і безмежні можливості в Європі всі вже чули достатньо. Всі ці переваги, безсумнівно, приваблюють українських громадян, які прагнуть забезпечити собі благополучне майбутнє, але з тих чи інших причин не бачать таких перспектив в рідній країні. Для молодого покоління саме отримання освіти в одній з європейських країн є найоптимальнішим варіантом для здійснення своїх планів про переїзд до Європи.
Віденський університет (Австрія), який вважається одним з найбільших вузів країни, запрошує іноземних студентів на безкоштовне навчання. Іноземцям потрібно внести лише символічний платіж у розмірі 17 євро в місяць. Крім того, студентам дозволяють самостійно скласти навчальний графік, а це означає, що можна знайти підробіток без шкоди для навчання.
В Норвегії державні вузи пропонують безкоштовне навчання для бакалаврів, магістрів та докторів. Варто врахувати, що навчання буде проходити переважно на норвезькому. Також абітурієнтам необхідно сплатити 30 євро одноразового збору і 80 євро щорічного адміністративного збору. Витрати на житло, їжу і медицину доведеться нести самостійно.
В Чехії для безкоштовного навчання потрібно володіти чеською мовою. Якщо вибрати навчання англійською, то рік в університеті обійдеться як мінімум в 1 тис. євро. Щоб вступити в чеський вуз, також необхідно пройти нострифікацію шкільного сертифіката. Для цього достатньо скласти два іспити з дисциплін чеської шкільної програми.
Словаччина приймає студентів з України без ЗНО та вступних іспитів. Але вчитися тут можна тільки державною мовою. Словацький диплом відповідає європейським стандартам, а вартість життя тут відносно низька.
Безкоштовно навчатись у Польщі можуть власники Карти поляка. Без неї доведеться заплатити від 80 євро в рік. Вартість навчання залежить від обраного навчального закладу та спеціальності. Екзамени у польських ВНЗ можна здавати по декілька разів: спочатку – це, «нульовий термін», потім перший, а потім – другий, тобто перездача. Якщо ж у вас не вдалося з трьох разів здати екзамен, для вас є ще й четвертий термін – комісійний, тобто здача даного предмету переноситься на наступний рік.
Отже, студенти мають безліч можливостей для навчання не лише в Україні, але й в Європі. Студентство шанують в усьому світі. В Харкові біля центрального входу в Харківський національний університет радіоелектроніки розташований пам'ятник студенту-програмісту. Ректор запропонував запровадити традицію терти тачпад ноутбука перед сесією на удачу.
Підготувала
Ольга Забенько
за матеріалами сайтів:
Немає коментарів:
Дописати коментар