10 вересня 1894 року народився Олександр Довженко.
Український радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу.
Італійські кінематографісти називали його "Гомером світового кіно". Його стрічка - у п’ятірці найкращих за версією ЮНЕСКО.
Влучно про відомого українця сказав Чарлі Чаплін, мовляв, слов'янство дало світові лише одного режисера. Він говорив про геніального українця - Олександра Довженка.
Виріс майбутній кінометр у бідній селянській сім'ї на хуторі в Чернігівській області. "Плач і похорон" супроводжували усе дитинство Довженка – з 13 братів та сестер 12 померли. Та це не завадило йому здобути освіту й навіть повчитися деякий час у Німеччині.
Як багато інших хлопчаків, з юних літ Сашко був мрійником. Його цікавило все довкола – національний побут, старовинні легенди, історія, рідна мова; він безмежно любив і захоплювався українською природою; багато часу просиджував за книжками, які в інституті читав потай від педагогів. Пізніше режисер розповідав, що студентам забороняли не тільки читати, але й спілкуватися українською.
Талановита людина талановита у всьому. Ці слова якнайкраще характеризують Олександра Довженка. Свою професійну кар’єру він починав з простого вчителя у Житомирі. У Харкові працював карикатуристом у газетах, трохи згодом став досить відомим художником, цікавився театром. Уже в Одесі заявив про себе як про геніального письменника та режисера. Довженко навіть започаткував новий жанр – кіноповість.
Вершиною кар’єри режисера стала стрічка "Земля". Вона зірвала аншлаг на екранах у Голландії, Бельгії, Греції, Аргентині, Мексиці, Канаді, США. Світові кінематографісти внесли фільм до сотні найкращих кінотворів. А після міжнародного референдуму у Брюсселі українську стрічку додали в перелік 12-ти найкращих фільмів всесвітньої історії кіно. Проте, на Батьківщині "Землю" не оцінили. Після її виходу радянська влада почала цькувати Довженка. Його звинуватили в "захисті куркулів та ностальгії за минулим", а фільм – заборонили.
«Довженко – перший поет кіно», – так назвав Довженка Льюіс Джейкобс у своїй книжці «Історія американського фільму», що вийшла в Нью-Йорку у 1939 році.
««Земля» Довженка мала глибокий вплив на молодих кіномистців, зокрема Франції й Англії»,– так пише Жак Садуль у своїй «Історії мистецтва кіно», що вийшла в Парижі у 1949 році.
«Найкращі японські фільми «Рошамун» і «Ворота пекла» зроблені під впливом Довженка», – так твердить Артур Найт у своїй книжці «Панорамна історія кіно», що вийшла в Нью-Йорку у 1957 році.
««Земля» Довженка – це твір генія; йому мусили відступити перше місце кіномистці Ейзенштейн і Пудовкін», – так пише знавець кіно Айвор Монтеґю в міжнародному кіноквартальнику Sight&Sound, що виходить у Лондоні.
Міжнародні знавці й дослідники кіномистецтва цінять фільми Довженка за те, що він поєднав загальнолюдські і вічні мотиви та проблеми зі своїм рідним глибоконаціональним українським ґрунтом. Коли читаєш ті чужиницькі оцінки Довженка, то почуваєш, наче вони розкривають вітаїстично-необароковий дух і стиль мистецтва всього українського «розстріляного відродження».
Англійський кінознавець і кінокритик АйворМонтеґю писав: «Незрівнянність Довженка лежить у факті, що він був не тільки творцем, поетом. Але що суть його творчості–візія краси й вічності життя, тотожність смерті і життя, і також завжди повторюваний тріумф новонародженого – втілились впевнено, проглядно, криштально-чисто... Глядачі його фільмів були охоплені емоціями, розтинані до живого скальпелем, що торкав самі коріння нервів, даючи нестерпний біль, але водночас проймаючи почуттям оптимізму й радості... Я сумніваюся, чи Довженко свідомо знав або міг пояснити, що він робить.
Редактор французького кіножурналу «Французька кінематографія» й «Енциклопедії фільму» Шарль Форд просто вважає, що крізь фільми Довженка українське відродження з’явилось як метеор загальнолюдської надії на обрії безрадісного 20-го сторіччя.
Джерело інформації:
Немає коментарів:
Дописати коментар